Посилилась в серцi туга...

Посилилась в серці туга
І воно болить,
Захопила чорна смуга,
Та шануєш мить...
Маю, що тобі сказати,
А пошлю уклін
І сам знаєш,що писати
Коли в душах сплін...
Коли знову мир в облозі,
Балом править тьма,
Хрести ставлять при дорозі,
В храмах...та нема,
Нема в душах окаянних,
Все для них пусте,
Вибирали бездоганних,
Продали святе...
Позабули нашу Неньку,
Що ж нам всім робити,
Щастя хочеться хоч жменьку,
Бо навіщо ж жити
У злидотті та з війною.
Знову гине люд,
Діти ходять з сивиною.
За що ж їм цей суд?


 П.В.М.    27.04.2016г.


Рецензии
Как мелодично и красиво! Владимир, стихи замечательные. С теплом, Елена.

Аква Море   13.05.2016 19:54     Заявить о нарушении
Спасибо, Елена!!!
Тяжкие времена, эскалация конфликтов и интересов, рвут на части сознание и души...
Быть Добру!!!

Владимир Прохода   16.05.2016 08:10   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.