Рана майдану
Хрещатика відкриту рану
Згадайте, як все відбувалось?
Як к нам ота біда підкралась?
Ми все це бачили з екрана:
Стояла в захисті охрана…
І хто на кого нападав,
Чим бив і що і як жбурляв.
Наш миролюбний президент
В відповідальний той момент
Для згоди, миру для поруки
«Закон міліції» відставив,
Чим розв’язав бандитам руки,
І охоронців тим підставив.
Бешкетникам нема управи –
І почались бої без правил…
Бандити більше все нагліли,
Ціпами охоронців били.
Та цього вже здалось замало:
Коктейлями юрба кидала
У охоронців. Все дарма,
Бо зброї вже у них нема!
Оті розбещені бандити
Чи вправі охоронців бити?
Таке в Європі відбувалось,
Щоб над поліцієй знущались?
Ото ж є Європейське право?
А преса бреше все лукаво,
Що охоронці натовп б’ють!
Та їм же зброї не дають!
Зате є зброя на майдані,
І пістолети, і рушниці –
Це вже, панове, не дрібниці!
Майдан гуде в диму, в дурмані,
Не відають, в якій омані,
Присутні тут в жахливій грі…
Ви ж, хлопці, наче не дурні!
Заокеанські добродії
Свої тож пестили надії,
Печивом хлопців пригощали,
Та й снайперів позасилали…
Не дорогий їм наш Хрещатик,
І хлопець б’є, як той фанатик,
Безтямно все підряд трощить,
Бо ворог так йому велить…
Свидетельство о публикации №116051206979