Кохання алкоголь у душу ль'ю, розтягую навмисно, - ледь ковтаю ...
Тікаєш ти чомусь з обійм моїх, а я тебе "мою" не відпускаю
Пекельні зорі наших почуттів, в бурштинові шматочки розкришились
Хвостатою кометою згорів, і сили на прощання лиш лишились
Ковтків мабуть ще пару залишилось, так холодно...неначе в склянці лід
В очах якісь маленькі кадри снились, моменти, пам'ятати що не слід
Та хочеться для тебе просто здатись, не бачачи у склянці того дна
Синхронно разом тихо роздягатись, й робити те, що скаже ніч хмільна
Від того всього в рай потрапить можна, чи просто розірватися в душі
На пів дороги серце може лопнуть, й не вийняти із нього всі ножі
Розтала ніч..Надворі сонний ранок, пустою стала склянка і суха
Нічого не сказала на останок, пішла забравши часточку гріха...
Дивний алкоголь
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116051206819
Свидетельство о публикации №116051206819
Рецензии