Вальс переростків
Грає душевно гармонь
біля уламків гармати.
щоки дівчат – як вогонь.
Хлопців також не впізнати.
Тихий вечірній туман
срібним крилом у долині.
Гречно і легко Степан
водить у вальсі Галину.
І не в старім піджачку,
в платтячку, мила від щастя,
у граціознім танку
кожною жилкою Настя.
Гарні ж які ви усі,
в радість повернуті з горя.
Верби в холодній росі.
Тепло виблискують зорі.
Юність минеться для вас
швидше, ніж скінчите школу.
Хай же повториться вальс,
щоб не забувся ніколи.
Вальс переростков
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051202179
Свидетельство о публикации №116051202179
Рецензии
