Березка
Осінній ранок в сивині туману.
В задумі тихій небо і земля.
Печалить голим спокоєм гілля.
Одна берізка сяє білим станом.
Мов соромлива юна недоторка,
що всидіти удома не змогла,
на хвилю зупинилась край села,
щоб у калюжці сполоснуть опорки.
Чи в полі цім, чи за міським парканом
світліше нам, що в світі є вона,
що лебедино чиста білизна
із-під землі високим б’є фонтаном.
Ні в січні, а ні в лютому лихому
хай не зламають ніжну бурі злі,
бо навесні статечні журавлі
ніяк не зможуть втрапити додому.
Свидетельство о публикации №116051202020