…не залатаний біль завше ворог він твій –
знищив віру в людей, холод серця, душі…
ти теж ворог собі, сам спіткнувсь на вині…
дощ плекав самоти, плачем неба в пітьмі
хоронилося серце од стурбованих мрій,
лізла думка за думкою потайки вслід…
одягає ніч в чорне у сутінках всіх
не питаючи дозволу Бога...
од вини...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116051201125
Свидетельство о публикации №116051201125
Рецензии