Розумний Микола

В бані всі ми суверенні,
Бо усі ми голишом
І  всілякі теревені
Тут ми водим з Кулішом
 
От скажи мені скоріше,
Чую я його слова,
Чи завжди той розумніший
В кого більша голова?

От якщо немає грошей,
А с чоботями біда,
І у тріснувши підошву
Потраплятиме вода

Ноги вчасно ти врятуєш,
Хоч і мокрий ти прийшов,
Якщо ти товаришуєш
З Миколаєм Кулішом

Не корися непогоді!...-
Він благав нас голишом
Тобі стане у пригоді
Пропіленовий мішок

Ногу в плівку, потім в чобіт
По російські – «сапогі»
І повір що вже волога
 Не потрапить до ноги

Я вже тиждень так працюю,
А вологи і сліда.
Як не слухаю, не чую
Щоб там чвакала вода

Ну й розумній той Микола,
Навкруги всі шепотять.
У яку ходив він школу
Все дізнатися хотять.


Завтра, щоб не відчувати
Хвилювання за життя,
Треба запатентувати
Це велике відкриття

А Куліш все теревене,
Та в Іванів бік кива: -
Подивіться, яка в мене,
Яка в нього голова

Полагодив я той рваний
Чобіток, і всі діла,
А скажіть, чому Івану
Така думка не прийшла

Я і зараз і раніше
Промовляв оті слова
Не завжди той розумніший
В кого більша голова

Всім дарує він поради,
Думки світлі і нові,
Ще й люб’язно так погладив
Сам себе по голові

Мало видно, хтось помітить,
Отой світлий розум мать.
Ще важливіше уміти
Його розрекламувати

На нараді чи на сцені,
Чи то в бані голишом,
Де всілякі теревені
Ми розводим с Кулішом.