I перший, й другий... Третiй вже... Й четвертий...
Чужії вірші не сприйма душа.
Чи, може, те писалось не відверто.
Чи, може, я не зрозумів вірша.
І наголос, і слово – все на місці.
Все бездоганно, все на висоті.
Так спотикаюся на кожній рисці.
Вірш – сам по собі. Я – на самоті...
І нібито ім'я стоїть на книжці
із тих імен – найбільших, золотих.
Та я у книжці, мов в холодній річці,
не бачу броду почуттів простих...
Свидетельство о публикации №116051007813
Чужие стихи не воспринимает душа.
Или это писалось не откровенно.
Или я не понял стихотворения.
И ударение, и слово - все на месте.
Все безупречно, все на высоте.
Но спотыкаюсь на каждой чёрточке.
Стихотворение - сам по себе. Я - в одиночестве ...
И якобы имя стоит на книжке
из тех имен - крупнейших, золотых.
И я в книге, как в холодной реке,
не вижу брода чувств простых ...
Миклош Форма 10.05.2016 20:31 Заявить о нарушении
Спасибо!! О Г Р О М Н О Е !!!!!!!!!!!!!!
Ирина Корьёва 2 10.05.2016 20:56 Заявить о нарушении