Свята земля
Це ж тут праматір наша – Русь –
з билинних починалась видив.
Мов гість залюблений дивлюсь
на знамениті краєвиди.
І я не пасинок, а син
яругам цим і перелогам,
де сонцем вигрітий полин
вітри гойдають край дороги.
Дніпра величного вали.
І хмар у небі рвані брили.
Від журавля і до бджоли
тут все близьке мені і миле.
І кров у жилах аж гуде,
лиш пісня предківська полине.
Як тут, ніколи і ніде
духовно я не відпочину.
Прадавня літописна в’язь
зафіксувала достеменно,
що в січі тут великий князь
ноги не витяг із стремена.
Тим і свята моя земля,
що з неї він – Русі початок.
А як полянина нащадок,
звідсіль же починавсь і я.
Святая земля
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116051001964
Свидетельство о публикации №116051001964
Рецензии
