Я буду з тобою іти,
Як місяць на небі святому
Та вийдеш назустріч і ти
Крізь забуття, страждання, втому.
І будемо слухати темінь,
Поглянем у тишу нічну
Іскрою посиплеться кремінь.
Крізь все життя я зорі лічу.
І вдень, і в смуток, і вечір,
Ти сонце, що гріє в душі
У серці народжує речі,
Що манять до тебе спішить.
Часом чи часто ми сліпнем,
Не бачим алмазів того,
Від чого давно вже так липнем,
Від гравітації в кульмінації всього
Але і нас чекає розв'язка.
Чи циклом повториться все?
Душа моя твоя полонянка
Печалі та радості, довгих пісень
А.Супрун
Чи циклом повториться все?
© Copyright: Андрей Супрун, 2016
Свидетельство о публикации №116051010408
Свидетельство о публикации №116051010408
Рецензии