А я піду не знаючи куди,
Не бачачи ні цілі, ні дороги,
І незабаром дощ зітре сліди,
А разом з ними зникнуть всі тривоги.
Хоч бути вільним — це важкий тягар,
Як жити, час підкаже та розсудить,
Але душа втомилась вже від чвар,
А від інтриг мене постійно нудить.
А я пiду, не знаючи куди
© Copyright: Настасья Янова, 2016
Свидетельство о публикации №116050908424
Свидетельство о публикации №116050908424
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.