Навчи мене топити лід
і тамувати літню спрагу.
Робить конем останній хід
і не втрачати рівновагу.
Навчи мене серед снігів
когось теплом своїм зігріти.
Напевно примхою Богів
мені судилося горіти.
Навчи тримати у руках
і не лишать болючий опік.
Почуй в моїх ти молитвАх
як хочеться відчути дотик...
Навчи горіть серед людей
і не приносити їм шкоди.
Навчи не прикривать очей
і більш не викликати подив.
Навчи мене. Я спалахну...
і з попелу більш не повстану.
Й в погоду вітряну, нічну
розвіюся над океаном.
Навчи мене топити лiд
© Copyright: Арина Ковальских, 2016
Свидетельство о публикации №116050907939
Свидетельство о публикации №116050907939
Рецензии