Розквiтли у парку бiлi каштани

Розквітли у парку білі каштани,
Призначили зустріч з минулим мені.
Все ті ж залишились у ньому паркани,
Й фонтан хлюпотить на плити старі.

На лавці сиділо поважне подружжя,
За день пригадали багато легенд.
І пара весільна до Шевченка підніжжя,
З поклоном поклала букетик троянд.

В повітрі витає добробут і спокій,
На боці палацу афіші висять.
Мені залишилось зробить трохи кроків,
До місця, де спогади душу ятрять.

Отут зустрічались, гуляли по місту,
Морозиво їли, співали пісень.
Минали розквітлу клумбу барвисту,
У щасті проходив замріяний день.

Усе повернути, нажаль, вже не вийде,
І молодість наша так швидко пройшла.
То ж хай вона й іншого в парку цім стріне,
Й подарить на згадку багато тепла.


Рецензии