Навiщо ми

Мільярди наших літ земних
Пройшло як Всесвіт утворився.
Великий вибух був та зник,
А Всесвіт й досі не спинився.

Розширюється й досі він,
А в центрі вибуху спокійно
І розум там вже встав з колін
Й мандрує Всесвітом постійно.

Його енергія завжди
Істот розумних направляє
Усі закони як знайти,
За ними ж Всесвіт проживає.

Там розум мислячих істот
Сягнув вершин незнаних нами.
Позбувся всяких вже гидот,
В яких живемо ми віками.

Та астрономи кажуть нам,
До нас вони теж прилітали,
Ми ж кланялися їм, богам,
Бо вчили нас чого не знали.

Але у всіх питання є,
Чом нині вже не прилітають,
Чи нам зозуля не кує,
Й вони про це давно вже знають.

Чи агресивні дуже ми
Й не розумієм їх навчання,
Себе назвали хоч й людьми,
Та дикі маємо бажання.

Собі подібних як убить,
Щоб їхнє все собі присвоїть,
Але не вбий всім говорить,
До вбивств готуючи набої.

Навіщо здА лися ми там,
Коли ми їх не розумієм,
Хоча і молимось Богам,
Але лиш зраджувати вмієм.
08.05.16.