Небо
Знову нічка полонила
Все, що є надворі,
А я в хату не спішила,
Розглядала зорі.
Я хотіла щось для себе
Загадать прекрасне,
Коли зіронька по небу
Пролетить і згасне.
Щоб її не прозівати,-
Очей не спускала,
Хоч і важко вибирати
З того, що бажала.
Дуже хочу своїм діткам
Доброго здоров’я.
Хочу грубку натопити
В холоді зимою.
Хочу мати хліба й солі,
Хочу мила й цукру,
Щоб не плакали ми, голі,
Простягнувши руку.
Одягнутись та нагрітись,
І взуття на ноги,
Щоб ніхто ніде не дівся,
Та й уже нічого.
Всі думки мої до неба,
Зоряної ночі,
Бо кому ж воно ще треба,-
Те, чого я хочу.
Лунізана, 1995 рік.
Небо
© Copyright: Лунизана Путница, 2016
Свидетельство о публикации №116050810220
Свидетельство о публикации №116050810220
Рецензии