Дозволь душі торкнутися...
Там стільки світла та тепла,
І тихо поруч опинитись,
Щоб в ній надія розцвіла.
Я відчуваю незбагненну
Силу і лагідність душі.
Тривогу, іноді даремну
І не розказані вірші...
Легкою, зоряною миттю,
Дозволь, я тільки доторкнусь,
У снах прозорою блакиттю,
Посеред сумнівів з'явлюсь.
На відстані відчую погляд,
Мрійливих, сонячних очей
В душі твоїй залишу спогад,
Краплю серед тисячі ночей...
ТВОЯ ДУША
© Copyright: Ирина Грипич, 2016
Свидетельство о публикации №116050708812
Свидетельство о публикации №116050708812
Рецензии