Заздрiсть на укр. яз
Воно від світла очі за'стить, та багатьом псує життя.
Серце іржа'віє від нього, росте неспокій у душі...
То ж засть до кращого чужого марно в собі не воруши.
Захланність вб"є життєву радість, стануть отруйними думки',
Оволодіють зло й нена'висть, льос повернувши навпаки.
Все добре знищити захочуть, брехнею в розпач підштовхну'ть
І темним колом мов оточуть, загородивши к Богу путь.
Не слухай диявольську "науку", не ки'дай душу у смітник,
Не віддавай її на му'ку, хай урятує Божий Лик.
Він зверха дивиться в печалі на справи заздрістні, брудні',
Бо "діти" розум повтрачали, йдуть у служіння сатані.
Таким завжди' всього' бракує, їм треба більшого весь час.
Свічу життя Господь задує... і що' зали'шиться від вас?
Погана слава - впадку звістка. Невже антихрист переміг?!
Бувають л ю д и і "людиська", покайся, щоб змінитись встиг.
Не ро'зкоші душі' потрібні, в ній дух підпитує л ю б о в.
Скупі й заві'стні - жальoгідні, багатство - їх молитвослов.
Крокують до мети по трупах, не зупиняючись на мить.
Душа загине в гнійних струпах, бо віру знищить чорна їдь.
До пекла шлях - легки'й (на заздрість), важки'й - до раю, крізь хрести,
Проте жадоби гріх не давить і в Небеса ведуть мости'...
Скарби' з собою не потягнеш, там інші якості в ціні.
Якщо із Богом бути прагнеш, здолай недоліки земні.
06.05.16р.
Свидетельство о публикации №116050700860