Ой казала мені мати:
– Не кохай єдину.
Бо є кралі – зачарують
Тебе як дитину.
Всі мужчини – малі діти,
Хто про це не знає?
Але як себе стримати?
В серці кров аж грає!
Приспів:
Гоп! Гоп! Козаченьки
Пішли погуляти
Та й відбили геть у танцях
Каблуки та п’яти.
Скрізь блондинки та брюнетки:
Каті, Люби, Дусі.
Я ж хмелію до безтями
Від очей Ганнусі.
Не послухався матусю,
Покохав дівчину,
Душу їй віддав і серце,
Покохав єдину.
Ту, з якою вже довіку
Буду день стрічати.
Цілувать вуста медові
І лелек чекати.
Приспів:
Гоп! Гоп! Козаченьки
Пішли погуляти
Та й відбили геть у танцях
Каблуки та п’яти.
Скрізь блондинки та брюнетки:
Каті, Люби, Дусі.
Я ж хмелію до безтями
Від очей Ганнусі.
Гоп, гоп, козаченьки. Текст пiснi
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2016
Свидетельство о публикации №116050507455
Свидетельство о публикации №116050507455
Рецензии