Сумую… Все ж сумую за Тобою,
Напевно обмаль ще пройшло часу.
Я вечорами ходжу нашою тропою,
В надії, що я знову там Тебе знайду.
Ми як колись зустрінемось очима,
Знов пробіжить гарячий струм.
Забути погляд Твій мені несила,
І він приносить так багато різних дум.
Холодний вітер обпікає скроні,
Які від болю посивіли вже.
Я більше не зустріну на своїй дорозі,
Того, який мене від лиха вбереже.
Повір, і я того не хочу – віриш?
Один у серці Ти – один!
Мені із неба зірочкою світиш,
Й тремтячим поглядом з світлин.
Не виростуть вже крила за плечима,
З Твоєю смертю обірвався й мій політ.
Я на життя дивлюся іншими очима,
Настав без Тебе зовсім другий світ.
Приніс тужливий вечір зоряницю,
Дороги наші, любий, розійшлись.
Ти залишив мене сердечную вдовицю,
І мої мрії серця, наче розп’ялись…
(перший Великдень без чоловіка)
Сумую... Все ж сумую за Тобою
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2016
Свидетельство о публикации №116050308691
Свидетельство о публикации №116050308691
Рецензии