Подаруй менi, доле, у вiкнах березу. Лiна Костенко

               
***
Подаруй мені, доле, у вікнах березу.
Хай спочине душа в оберегах беріз.
Я прийшла у цей світ, щоб пройти обережно,
не завдавши нікому ні смутку, ні сліз.
 
А натомість я мушу. Усе щось я мушу.
Бог посіяв мене у жорстокі ґрунти.
Тут не можна пройти, не поранивши душу.
Тут свобода не сходить, тут сходять хрести.

/ із збірки видатного Поета
 «Мадонна Перехресть», 2011/


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Подари же, судьба, мне берёзы над рожью.
Отдохнёт пусть душа в оберегах берёз.
Я пришла в этот мир  прошагать осторожно,
никому не послав ни печали, ни слёз.

Но, однако, должница,  хоть я и не трушу.
Знать, Всевышний посеял в сухие грунты.
И нельзя здесь пройти, не поранивши душу.
Здесь свобода не всходит*, здесь всходят кресты.


*... Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
/ «Записки українського самашедшого», Ліна Костенко/