Світає. Над вишнями сонце встає.
І вперше. Так пристрасно землю цілує.
Все біло-зелене. І цвіт облітає.
Клубочаться роси. Теплом обдає.
І ви. Ви не бачили стільки кохання!
Сьогодні. В мереживі того туману.
Предсвітньо. Змальовану серцем оману
Нарешті любили. Спізнали її існування.
Так ніжно. Так лагідно сліпить проміння.
Торкаючись неба. Земля червоніє.
Востаннє. І сонце сховалось. Чорніє.
Не віриться в те. Попри все, просто вірю.
Над вишнями ранок
© Copyright: Наташа Даниленко, 2016
Свидетельство о публикации №116050304579
Свидетельство о публикации №116050304579
Рецензии
Так это и есть самое главное - просто верить. Понравилась не совсем обычная манера написания. Удачи!
С теплом!
Олег Розман 28.05.2016 09:22 • Заявить о нарушении
С теплом!
Олег Розман 28.05.2016 09:22 • Заявить о нарушении