Давай за нас, останній келих,
до дна, щоб назавжди.
Пам'ятаєш нас веселих?
Не спіши, зажди.
Хотіла би сказати,-
Як, я кохаю крізь цю біль.
Як, заставляєш помирати,
як, болить то звідусіль.
Як, важко дихати буває,-
як, серце раниш ти моє.
Як, тіло дотик забуває,
як, очі хочуть бачити тебе.
Хотіла б розказати,-
Як, правду хочу чути.
Хотіла б на руках тримати,-
те, чого не може бути.
Як, вуха в'януть від брехні,
як, слізьми вмаваюся щодня.
Як, я вимолюю гріхи твої,-
як, чекаю кожного дня.
Хотіла б прошептати,-
як з тобою хочу бути.
Хотіла б я сказати,-
те, чого вже не забути.
Пам'ятай, що я не вічна,
Пам'ятай як я люблю.
Пам'ятай яка психічна.
Пам'ятай, що я люблю.
***
© Copyright: Юля Дереко, 2016
Свидетельство о публикации №116050206732
Свидетельство о публикации №116050206732
Рецензии