Весна - забута благодать...
В чуття тривожному двобої
Уже мені не пригадать
Як ми любилися з тобою.
Уже не треба і не жаль...
Твоя краса стрімка і юна
Уяву, пам'ять і печаль -
Ледь-ледь душі торкає струни.
Спочити серденько вляглось,
Сплять і турбота, і скорбота...
Справляє нині Сам Христос
Свою божественну суботу.
30.04.16
Свидетельство о публикации №116050206510