Моя душа сьогодні рветься в небо.
Моя душа не хоче спочивать.
Моїй душі не треба, ой не треба
Було тобі так сліпо довірять.
Вона заплаче птицею над полем,
І заволає кажаном нічним
Вона проллється гострим тяжким болем,
Який не вгамувати вже нічим.
Ти не почуєш крик той. Ти далеко.
тобі немає й діла до ньогО.
Ти прилітав, як білий той лелека
На дах життя злиденного мого.
А ось тепер покинув те гніздечко...
ой. матінка-калина під вікном,
Коли вже замовчить моє сердечко
Й покриє біль білесеньким сукном?
ой, річенька швидка і синьохвила,
Коли ти змиєш тугу ту з менЕ?
Ой, ластівка весела й швидкокрила,
Коли цей жар у грудях промине?
18 марта 2005 г.
Моя душа
© Copyright: Нина Яблонская, 2016
Свидетельство о публикации №116050105218
Свидетельство о публикации №116050105218
Рецензии