Верю тебе...

Локон, словно струящийся шелк,
Мягкость линий, податливость тела...
Голос сердца на время умолк,
Голос плоти пробился несмело.

         - Наш світанок на двох, наче мить.
         Сонце спалить усі моі мрії.
         Твоє серце усе ще мовчить,
         Та кохати за двох я умію.

- Сожалею, что был я жесток.
Ты сказала, что я твой избранник.
Но, ты - чистый и нежный цветок,
Я - навек неприкаянный странник.

         - Я не вірю. Живі почуття
         Навіть в вічності нам не сховати.
         Для кохання так мало життя.
         Натякни лиш - і буду чекати.

- Я сегодня молюсь на тебя,
Завтра буду свободным, как ветер.
Убивает любовь, не шадя
Тех, кто сам её ищет по свету.

          - Ти завжди з нею будеш живий,
          Я не дам тебе скривдити долі,
          Бо ти вільний завжди і правий -
          Почуття помирають в неволі.

- Я вернусь, когда стихнет гроза,
В те из дней, что приходят нежданно...

          - Я так вірю(скотилась сльоза)...
          Я так вірю тобі, мій коханий.