Вона його
найцінніша із безцінних.
На неї можна довго дивитися,
її можна слухати безупинно.
Він називає її іменами усіх
яскравих небесних світил,
І просить Бога дати для неї
ще трохи душевних сил.
Він бачить її світлі образи тоді,
коли сам посміхається увісні,
І завжди залишає для неї
записки у відчиненому вікні.
Йому вдається чути її тоді,
коли інші давно не чують,
Йому до неї ніколи не байдуже,
її проблеми його хвилюють.
У їх непростому бутті так багато
маленьких, безумовних приємностей.
А вона за них вдячна і завжди
відповідає йому взаємністю.
08.04.2016
Свидетельство о публикации №116042904716