Ех людино...
Століття печалі, образи і болю
Ходить поряд закоханий, веселий, сумний
Не факт, що кожен з них насипе вам солі
Зрозумійте, добром до людей зараз важко
Не видно його абсолютно.... прозоре
Ваз зрадять, розбивши об голову пляшку
В якій роками зберігали зло й горе
Зрозумійте, кохають зараз інакше
Не почуттями, серцем, поцілунком
Любити і кохати стало важче
Це стало вже звичайним розрахунком
Ти любив людини з душею
В певній мірі гордився нею
І навіть поряд дозволив іти
Тай не пробував краще знайти
А тебе обдурили,зігнули
З прірви тихо собі зштовхнули
Тай не страшно, що час згубив
Найстрашніще, що час цей сплив...
P.S.
Зрозумійте, що треба просто з коханням жити!
Не залікувати до кінця в душі жодного шраму!
До кінця Вас буде по справжньому любити,
Тільки ваша добра, рідна й мила мама!
Свидетельство о публикации №116042808451