Сьогодення i буле

Петр Коваль
Ранок  очнувся, стряхнув росу з гриви.
В небо, ще дещо вчорашньо імливе,
З-за горизонту шле сонце блакить.
Зелено, тихо, бездумно щасливо,
Так все приємно, що й  біль не болить.

Тільки це місто, проснулись машини,
Клацають люками голосно шини,
Нищать безжалісно радісну мить.

А у селі у минулім столітті
Гнали б корів на близьке пасовисько
Ті, що не в школу, бо ще малолітні,
Вслід літаку розпливалась би риска,
Хтось запізніло клепав би косу…
Зпасти б той час, але як я спасу?

Нашарування мов – спорідненості доказ.
З них почалось, а вляжеться, чи ні?


© Copyright: Петр Коваль, 2016
Свидетельство о публикации №116042802396
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Петр Коваль
Рецензии
Написать рецензию
уже два сильных произведения зараз!!! Вот это полёт, Пётр, поздравляю! Молодец)))

Тамара Карякина   28.04.2016 19:18   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Петр Коваль