Поверь, любимый... Из Маргариты Метелецкой

МАРГАРИТА  МЕТЕЛЕЦКАЯ
Повiр, коханий...
(http://www.stihi.ru/2016/04/27/4765)
------------------------------------------


   Повір, коханий , так Тебе люблю,
   Як сонечко після снігів травичка !
   То не облуда , не буденна звичка ,
   Котрі давно в колишньому топлю...

   На ранок , ревно півні будять люд
   Заливчастим : "Ку-ка-рі -ку !" в окрузі,
   А я - чапію на рожевій смузі
   І ніжності солодкі в простір ллю...

   Мій Зверхнику !* Якби тепер не Ти ,
   На порох вмить мої би стерлись мрії !
   А так - ховаю усмішку під вії,
   Благаючи душевної цноти...

   Про долю не питаю у свічада -
   В Твоїх руках - і вічність , і початок...


   Зверхник* - Володар, Владика

 ***************************************



Я так... я так Тебя люблю, поверь!
Как снег пробившая травинка - Солнце!
То не притворство, не привычка вовсе,
Так было в прошлом, только не теперь...

Усердны петухи, что поутру
Нас будят, кукарекая в росе,
А я - пою на розовой заре
И нежность сладкую в пространство лью.

Владыка мой! Когда б теперь не Ты,
На порох вмиг мои б истёрлись грёзы!
И прячу я улыбку там, где слёзы,
Не находя душевной чистоты...

Что зеркало мне скажет о судьбе!
Моя судьба - в Твоих руках... В Тебе.