Iллюзiя смертi
Як осінь: без марних надій /а вітри відтужать/.
(Олена Вишневська, "Ця осінь в мені")
Рясні дощі обступають тісним півколом,
Все менше сонця, і довше полон ночей.
Так холодно, що, здається, і ти схолола,
І десь подівся вогник твоїх очей.
Вважаєш, що схибив я, і тепер ми квити?
Що трохи розлуки на користь піде мені?
Та час не завжди лікар - він може вбити,
Якщо знайде шпариночку у броні.
Іллюзія смерті: в холодне осіннє місто
Сезонно вповзають химери з важкого сну...
Коли листопад повідносить останнє листя,
Я також піду. З надією на весну.
Свидетельство о публикации №116042704501
А вiрш дуже гарний! I дуже добре, коли розлучаються все-таки з надією на весну.
Голубева Нина 18.12.2021 23:30 Заявить о нарушении
Счастье - не в одночасье
Синюю сцапать птичку.
Надо стремиться к счастью,
Просто иметь привычку.
Коротше, як говорив наш старий друг Даніель Ортега: "Nevseremos!"
(вибачте мій нікарагуанський)
Роман Шулевский 20.12.2021 17:00 Заявить о нарушении
Голубева Нина 20.12.2021 23:21 Заявить о нарушении