Павел Вольвач. Стал дальше на страницу Пастернак..

                ***
Стал дальше на страницу Пастернак,
Оцепеневший мозг, и чувства из картона.
Темнеет рано. Жизнь идёт не так.
И снег - постелью в некоем притоне.

И хочется - куда глаза глядят
Из этих дней и от себя - нелепо! -
И, как ножи, вошли по рукоять
Сухие тополя в пустое небо.

                ***
Просунувсь на сторінку Пастернак,
Закляклий мозок, почуття картонні.
Темніє рано. Йде життя не так.
І сніг, як постіль у якімсь притоні.

І хочеться світ за очі тікать
Із днів оцих і від самого себе.
І, як ножі, ввійшли по рукоять
Сухі тополі в безпритульне небо.


Рецензии