Ночь швыряет в лужи серебро, или Драгоценности

Ночь швыряет в лужи серебро,
словно дама – разругавшись с мужем...
И кипят серебряные лужи
вечной глубиной ночных миров.

Ты вернулась заполночь, опять
не заметив серебра ночного.
Кто-то был не тот с тобою снова,
с кем решила вечное терять.

Под дождём размякли башмачки.
Надо бы поставить подсушиться.
И дрожат предательски ресницы –
сыплют серебро на каблучки...

...............................................

Переклад мовою - Світлана Груздєва
http://www.stihi.ru/2016/04/27/11192

Ніч шпурхає сріблом в голизні,   
Наче дама, що у сварі з мужем…
І кип’ять осріблені калюжі
Вічністю глибин світів нічних.

Не помітивши того тепла,
Ти опівночі приходиш знову.
Хтось не той з тобою був, любове,
З ким ти вічність втратити б могла.

Змокли черевички від дощу,
Треба їх ретельно підсушити.
Вії теж тремтять: як далі жити –
Срібло ллють  на комір від плащу.


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.