Утро. Сонное Ра

Это сон и не сон, на солнце бушуют бури, пятна, протуберанцы.
А я с тобой. Утром никак не выйду из сна, нежусь.
Нежность твою вдыхаю. Волосы пахнут сиренью. Я жмурюсь
то ли от света, который сочится через занавеску
или от сияния твоей любви... Она мне
подарена, знаю, но удивляюсь каждый
день, каждый час и именно в эту минуту
целую уста твои сонные
и вижу, как ресницы твои затрепетали
бабочкой в мечтах моих,
воплощенных в конце.
Аминь, МОЯ ДЕВОЧКА МИЛАЯ!


Ранок Сонний Ра

Svyatoslav Synyavsky

То сон і не сон, на сонці вирують бурі, плями, протуберанці
А я з тобою. Вранці ніяк не вихожу зі сну, ніжусь. Ніж-
ність твою вдихаю. Коси пахнуть бузком. Я мружусь
чи то від світла, яке сочиться через фіранку
чи від сяйва твоєї любові...Вона мені
подарована, знаю, але дивуюсь що-
дня, щогодини і саме в цю хвили-
ну цілую вуста твої сонні
та бачу як вії твої за-
тріпотіли метели-
ком мріх моїх,
втілених врешті.
Амінь, МОЯ ДІВЧИНКО МИЛА!