Не прошу я у Держави допомоги -
якось виживу, бо маю досвід, гарт.
Ще мої працюють руки, діють ноги...
і душа моя сприймає добрий жарт.
На такій землі живу що краща в світі.
Рідний кут - мені дарунок від Небес.
Злі морози і вітри несамовиті... -
все здолаю, щоби наш Донбас воскрес.
Щиро вірю я в щасливу світлу днину.
і відверто заявляю, друзі, вам:
- Я за рідний край, за вільну Батьківщину
труд і мрії, і життя своє віддам.
З виступу земляка-патрiота
© Copyright: Анатолий Анненко, 2016
Свидетельство о публикации №116042602703
Свидетельство о публикации №116042602703
Рецензии