Довершено - Мiсто Весни
(Гійом Аполлінер)
Довершено - весна невловима,
Як місто, яке я будував в імлі
З пелюсток вишень минулого квітня,
Що лишились тільки в моїй пам’яті,
Весна зникає й відходить - в імлу.
В імлу невідомості. В імлу вічності.
Наче молитва останнього тамплієра.
З пелюсток білих збудований храм
Нині тільки в спогадах: перехожі
Брудними ногами топчуть його чистоту,
Брудними підошвами стінами міста,
Яке ще вчора називалось весною.
Нині тане в імлі. Нині залишки людяності
Десь там - у спогадах, десь там - у садах,
Десь там - у храмі квітневого дня,
Одного дня чистоти і монахів-джмелів,
І монашок-бджіл. І муралів-мурах,
Що невтомно будуть зводити місто:
Місто Весни. Яке довершено, яке є,
Яке буде, яке спалюють, яке пожирає тлін,
Яке буде вічно воскресати і виростати
З вічної тьми небуття - Новою Весною.
Свидетельство о публикации №116042611411
З пелюсток вишень минулого квітня..." -очень красиво.
"З пелюсток білих збудований храм
Нині тільки в спогадах: перехожі
Брудними ногами топчуть його чистоту," - больно и глубоко.
"Місто Весни буде вічно воскресати... - Новою Весною" - жизнеутверждающе!
Замечательные стихи!Спасибо!
С уважением,
Галина Лобатенко 03.05.2016 23:52 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 07.05.2016 00:03 Заявить о нарушении