В1тер

Татьяна Маркова 3
Віє вітер, гне дерева,
Нам каратися не треба,
Бо кохання занесло,
Лютим вітром за село.

Розплескалося в ставку,
У вербу вплелось гнучку,
Закружляло, замело
І гайнуло за село.

Став я вранці на поріг,
І утриматись не міг,
Вітром, наче віялом,
Почуття навіяло,

Про любов, що вітер вкрав,
Про дівчину, що кохав,
Про лелек у вирії.
Про кохання щіреє,

Віє вітер, гне дерева,
Білий цвіт зриває.
Десь лелеченьку лелека
Ніжно обіймає.


© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2016
Свидетельство о публикации №116042506079
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Маркова 3
Рецензии
Написать рецензию
Щось таке цікаве'ньке. Сподобалось мені) Дякую.

Елена Лугавцова   08.07.2016 07:16   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо, Леночка за понимание и что прочитали мои стихи! Рада вас видеть на страничке. Удачи Вам и здоровья!

Татьяна Маркова 3   08.07.2016 08:53   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Татьяна Маркова 3