Карпатська рапсодiя

Кругом сніги, ялиці, полонини…
Морозом пахне, звісно не « шанель».
І сонце над горами полонило…
Це місце зветься просто – Буковель.

Яремча, Славське, річечки, дороги…
Все серцю миле як і гроші теж,
Коли побачиш цінові пороги
О! Тут межа, а там немає меж.

Аж ось знайшов колибу я прийнятну,
В кімнаті ліжко, душ та туалет,
Комин є навіть – сонячне горнятко,
І телевізор – часу амулет.

Тож пощастило. Люди тут привітні.
І на рецепції розказують мені
Де є спорядження, надійне та новітнє,
Як не потрапити в історії сумні.

Беру – шолом, ботинки, окуляри,
Найкращі лижі з розміром моїм…
І гривні, гривні, гривні – не доляри,
Тут кажуть всім, з усміхненням, своїм…

…Лечу, з гори в любові до надії,
Що там, внизу, я зможу зупинить
себе і лижі, не зламавши шиї,
відчувши, як адреналін кипить…
******************************
  …От я й пишу…Кругом сніги, ялиці…
Вершини, люди, сонце в вишині…
Зберу грошей – хоч зуби на полиці
Щоби хоч раз побути тут мені…