1. А про кохання коли будемо размовляти?
vitalya
пожелания на ночь
Творчество Для Всех
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Чоловік не багатослівний, але мовить цілісні думки, які дружина озвучує і коментує.
Мій серіал, який я створюю з допомогую інших поетів.
Переклад з мого оригиналу http://www.stihi.ru/2015/02/25/11708.
Чоловік:
мій друг, давай влаштуємо революцію? ...
Дружина:
ну і на фіга це нам потрібно?
Щороку тільки і чую про Майдани!
Деякі туди їздять, як на роботу.
Це новий вид різновидності трудової діяльності.
У шахті, у полі, на заводі працювати не хочуть, або там робота збанкрутувала (просто померла), ось вони і їдуть.
Це добре якщо свої громадяни вештаються по нашій країні, як місіонери нового життя, а то і інші пруться у рятувальники нашого житті і землі.
Чоловік:
спалимо у каміні конституцію...
Дружина:
ось про цю бідолаху не кажи!
Мені її бідну так шкода!
Її стільки разів роздягали і знову одягали у нову сукню.
І кожен новий правитель, прийшовши на трон своєї влади, відразу оголошує створення і перегляд конституції.
Хоча перед цим сам, як депутат, створював її.
Чоловік:
повернемо на місце інквізицію...
Дружина:
правильно!
Тільки здається її у моїй країні вже встиг створити новий президент країни і почав приводити це у дію.
Чоловік:
ментів переименуємо у поліцію...
Дружина:
ну це вже і без нас зробили!
І що з того?
Раніше ми їх називали МЕНТИ, а тепер як-поліцаї?
Звучить як-то по військовому і наводить на нехороші і сумні думки.
Чоловік:
і зробимо легальною проституцію...
Дружина:
ну ця давно себе легалізувала не тільки на вулицях країни, але і у інтернеті
і на телебаченні. Один Будинок(скільки їх вже було створено) чого вартий!
Чоловік:
повернемо знову усю владу народу...
Дружина:
ну це утопія!
І ми про це можемо дивитися тільки сни!
Ось це у нас ніхто не зможе відняти при житті, а після смерті нам усе по фіг буде!
Чоловік:
і в президенти ідіота...
Дружина:
ось про це голосно не кричи, а то два таких можуть прийти до нас і пред'явити свої ідіотські претензії про їх демократію і права людини.
Чоловік:
а з ним пити коньяк до блювоти...
Дружина:
ну блювота нам і так забезпечена, а пити з ним немає бажання і навіть(не дай Бог) на одному полі ср... Краще потерпіти і знайти інше поле для цієї процедури.
Чоловік:
у чорних купимо кулемети...
Дружина:
навіщо?
Свій створимо!
А то ще закладуть і до нас СБУ прийде і попроситься увійти у долю!
Чоловік:
і викинемо у вікно законів склепіння...
Дружина:
ось смітити не треба!
Пригодиться, як туалетний папір!
Жорстка?
Тоді багаття будемо палити, коли газ відключать!
Чоловік:
потім на танках прям до Європи...
Дружина:
а танк уже роздобув?
Тоді я навідником буду!
Чоловік:
Америку пошлемо ми дружно в *опу...
Дружина:
цю не тільки туди послати хочу, але і у інші місця засунути бажаю!
Але вона така слизька і вертка!
Чоловік:
сколотити би собі по труні...
Дружина:
ти вже і дошки запас?
А цвяхи купив?
А давай гачок там приб'ємо!
Як навіщо?
Сховаємося і будемо жити!
А яка різниця де жити тут або у труні?
Чоловік:
а на кордоні вириємо акопов...
Дружина:
ні!
Траншею або краще рів з водою!
І крокодилів туди поселимо!
І рибу-перанью!
Чоловік:
і кинемо ми туди сибірської виразки колбу...
Дружина:
не забудь протигази і костюми, щоб ми вижили!
А то залишаться тоді правителями таргани і пацюки!
Чоловік:
з доріг ми познімаємо дружно люки...
Дружина:
ну це буде взагалі шоу століття!
Уяви люків немає і водії їх об'їжджають!
Може хоч навчаться водити машину!
Чоловік:
передамо їх особисто ЖЕКу у руки...
Дружина:
це щоб зберегли або у лом здали?
Уяви їх ставлячишь ці люки на місце!
Чоловік:
послухаємо їх матюки і крики...
Дружина:
вони просто дар мови втратять, коли ми їм зробимо подібний подарунок!
Хоча ні!
Ми приизнаватися не будемо, що ми і є ті викрадачі люків!
Ми скажемо, що ми їх рятівники!
Вони були заручниками, а ми просто вчасно там проходили і врятували їх від неминучої загибелі!
Чоловік:
потім вони побачать силуетів наших відблиски...
Дружина:
це ти точно сказав!
Так що треба трохи розім'яти наші кістки перед цим подвигом!
У тебе скакалка є?
Тоді давай просто пострибаємо!
Чоловік:
від них ми будемо далеко...
Дружина:
Головне, щоб погоню не влаштували за нами!
А то можна і з копит впасти!
У тебе копита міцні?
Мої не дуже!
Чоловік:
але перед цим ми поспимо трошки...
Дружина:
я теж такої думки!
А скільки це-"трошки"?
Чоловік:
візьми під ковдру кішку...
Дружина:
ще чого не вистачало!
Сам спи з нею!
Чоловік:
дме... ти закрий вікно...
Дружина:
а що сам не в змозі був закрити?
Знову мені це робити?
Чоловік:
добраніч моя крихітка...
Дружина:
Ну да, ну да!
І після таких твоїх пристрастей мені і заснути?
Це ж жахи якісь!
А про любов коли будемо размовляти?
продовження у
Свидетельство о публикации №116042501322