Сх дний в тер

Східний вітер в той рік
Дув в лице і спину
Люди шепотілись в країні бурхливій про те і про се
А серце шукало правди. Сперичалось з кимось
Руський мир…
Одні кричали-ми переможемо!
Другі махали стягами
Чужими…
І ось він тут.
Його нам малювали іншим.
Ватажки. Хто вони? Відкіля взялись?
Повели за собою не шкодуючи життя- Гіркини ,Бородаї
В танок пускаючись на землі чужій, вогнем
палаючим.
Васали. Розчленовуй .Ти-володарь.
Так закликали!
Пугали. Бендери то є звірі. Діди воювали!
Все залишилось там позаду.
Примирення не чекай так швидко.
Сміються моральні уроди-ми вам показали!
Укропами назвали, думали слова вбивають як куля- волю
Ось такий він, світ у пошуках насолоди в крові і грязюці
Не чекай розуміння у тих, хто готовий взяти рушницю.
Зломленний той ,хто відринув корні свої
Прив язався до того, що солодше серцю його, закрившись
Від сумління свого.
В бій вступив, на брата направив приціл
І садиськой рукой натискає без страху й жалю
Руйнуя домівки,хати ,вгоняючи души в смертельну
Агонію ту
Мир змітаючи, підм яв під себе його
Називаючи » як йому заманеться», змінивши
історію давніх віків
Вільних птиць, заманив в клітку свою.
Посміхається, сіючи смерть, служить пану світу цього