Душа болить, душа страждає.
І серця стук не зігріває.
Чому болить, ніхто не знає,
Душа моя в пітьмі блукає.
Скажіть поля, скажіть долини,
Чи і над вами біль той лине,
Чи й в вашім краї радість гине,
Чи всюди час так швидко плине?
Так хочу вірити, що близько
Надія й радість, і любов.
Що блиском сліз в очах Мариськи
Зітреться пам'ять злих розмов.
Так мало треба, зовсім трішки...
Лиш дихати серед дібров,
Лишень гуляти степом пішки,
В обіймах ваших молитов...
***
Зупинись! Тебе благаю.
Зупинись! Душа палає!
Зупинись! Час серце крає -
Йде вперед, не зупиняє...
24.04.2016
(Вербна Неділя)
Так мало треба
© Copyright: Леся Мороз-Рекотова, 2016
Свидетельство о публикации №116042407937
Свидетельство о публикации №116042407937
Рецензии