Вибачайте, панове...

Вибачайте, панове злочинці,
Ви не люди – скажені кати.
Боїтеся зійтись наодинці
І брехливі, як в зграї хорти.

Чи була у вас рідная мати,
Чи з єхидною родичі ви?
Замість слів – кулемети, гармати…
Невже тями нема в голові?

Схаменіться та й злочину досить,
Травень мир пропонує між нас.
Вже й ріллі рук турботливих просять
Та й сміття вимітати вже час.


Рецензии