Де ліс шумів – залишилися пні...
і батьківська земля лежить облогом,
по ній усі ми ходимо під Богом,
проте не всі шануємо її.
Новий Пастух під нуль стриже овець,
останню шкуру дер би вже зі стада.
Кому мільйони, а кому – заглада,
своя петля чи путінський свинець.
Чиновнику що воля, що ярмо –
аби лише не заважали красти
оці робочі руки мозолясті,
що вибороли владу і кермо.
Десь високо шумить синедріон,
закони пишуть хитрі фарисеї,
а там, внизу, триває одіссея
і бурю насилає Посейдон.
Де лiс шумiв...
© Copyright: Маслов Владимир, 2016
Свидетельство о публикации №116042411710
Свидетельство о публикации №116042411710
Рецензии