Я знаю тебя наизусть...

Я знаю тебя наизусть -
Тебя изучал я годами
И счастье, и радость, и грусть
С тобою мы вместе познали!
Я знаю тебя столько лет,
Уже изучил все привычки,
И черт твоих милых букет,
Запомнил, родная, отлично –
Веснушки, считал их не раз,
Ресничек твоих опахала,
И блеск ослепительный глаз –
Всё чем ты меня обаяла!
Я знаю все формы твои,
Ещё бы – лишь их я касался,
И сладкие губы твои –
Нектаром их только питаться
Хотел бы я, мой милый друг!...
Я знаю тебя и … не знаю,
Откуда взялася ты вдруг -
С небес ли сошла? Как такая
Досталась тебе красота,
Гармония черт!... Моя муза,
Хочу я познать всю тебя,
Но вечность для этого ну’жна!

***


I know you by heart, through and through,
For years I have studied your ways.
Together we’ve felt joy and rue,
Explored both the sun and its haze.

I’ve known you for so many years,
Your habits are clear in my sight.
Your sweet little features so dear
I’ve memorized, cherished outright.

Your freckles I’ve counted with care,
Your lashes – soft fans in their grace.
The dazzling glow your eyes wear
Has bound me in love’s warm embrace.

I know all the curves that you own,
For only with you I have stayed.
Your lips, sweetest nectar I’ve known –
Forever on them I’d be laid.

My dearest, my friend, oh, my muse,
You baffle my heart day and night.
From heaven, what path did you choose
To grant you such beauty, such light?

The harmony shaped in your frame
Could only be crafted above.
I long to uncover your flame,
But a lifetime’s too short for such love.

***

Ti conosco ormai a memoria,
 Per anni ti ho osservata.
 Abbiamo vissuto gioia e storia,
 E anche la tristezza condivisa ; stata.

 Ti conosco da tanto tempo,
 Ogni tuo gesto ho imparato,
 Il tuo viso, perfetto e attento,
 Nella mia mente ho conservato.

 Le lentiggini ho contato pi; volte,
 Le tue ciglia, come ventagli leggeri,
 E i tuoi occhi, con luci raccolte,
 Sono frecce che colpiscono i miei pensieri.

 Conosco ogni forma di te,
 Solo te ho stretto, da sempre.
 Le tue labbra dolci, per me,
 Sono nettare che cerco perenne.

 Ti conosco… eppure no,
 Non so da dove sei venuta.
 Forse dal cielo sei scesa, per;,
 Come hai avuto bellezza assoluta?

 Armonia perfetta nel tuo volto,
 Sei musa, sei amore e poesia.
 Per conoscerti tutta, in ogni senso,
 Non basta una vita, ma l’eternit; mia!

***

Je te connais par c;ur, ; vrai dire,
Je t’ai ;tudi;e des ann;es durant.
Joies, tristesses, rires et soupirs,
Nous avons tout v;cu en m;me temps.

Je te connais depuis tant d'ann;es,
Toutes tes habitudes, je les devine.
Ton doux visage si bien dessin;,
Je l’ai grav; dans ma m;moire divine.

Tes taches de rousseur, je les ai compt;es,
Tes cils, des ;ventails soyeux,
Et l’;clat de tes yeux enchant;s
A pris mon c;ur amoureux.

Je connais les courbes de ton corps,
Car seule toi, j’ai caress;e.
Tes l;vres sucr;es, doux tr;sor,
Sont le nectar dont je veux me nourrir ; jamais.

Je te connais… et pourtant, non.
D’o; viens-tu, dis-moi enfin ?
Es-tu descendue du ciel, tel un don ?
Comment poss;des-tu ce charme divin ?

L’harmonie parfaite dans ton allure,
Ma muse, mon amour, ma po;sie !
Te d;couvrir tout enti;re est mon aventure,
Mais pour cela, il faut l’;ternit;, ma vie !

***

Я знаю тебе напам’ять –
Тебе вивчав я роками.
І щастя, і радість, і жаль
Ділили ми щиро між нами.

Я знаю тебе стільки літ,
Звички всі до дрібниць пам’ятаю.
І милих рис твій силует –
В душі він назавжди лишається.

Веснянки на ніжнім лиці
Я бачив і кликав зірками.
Ресниць твоїх ніжні вінці
Вражають щоразу серцями.

Твої очі — безмежний кришталь,
Що сяйвом мене окриляє.
І кожен твій образ, і жар —
Усе мене знов полоняє.

Я знаю усі вигини тіл,
Бо їх лише я обіймав.
І губи, що смак їх хотів,
Нектаром життя називав.

Але водночас не збагну:
Як з’явилась ти, моя мила?
Чи з неба спустилася в тишу,
Чи доля так щедро дарила?

Як втілилась в рисах краса,
Гармонія, ніжність і сила?
Хоч вивчити все — це мрія проста,
Та вічність для цього потрібна.

***

Мен сені жаттадым жырдай –
Жылдар бойы зерттедім сені.
;уаныш пен м;;, ба;ыт, ;ай;ы –
Барлы;ын б;лістік бірге біз енді.

Мен сені білемін талай жыл,
;деттері; таныс, б;рін білемін.
;сем ж;зі; – тартымды, ;ажап сыр,
Сезімімні; кілтін ;стап ж;регім.

Са;лауы;ды санап тауыспадым,
Кірпіктері; – желпуіш н;зік ;ана.
Жары; шаш;ан жанары; – ай;а те;,
Ж;регімді жаулап алды; та;ы да.

Мен білемін дене;ні; ;р сызы;ын,
Тек сені ;ана ;;штым, ;лбетте.
Ерні; – т;тті, шырындай бал д;мі,
Тек сонымен ш;л ;андырар ем м;;гі!

Сені білемін, досым, біра;,
;алай келді; б;л ;лемге, білмеймін.
Аспаннан т;сті; бе, жары; ж;лдыз боп,
М;ндай с;лулы; ;айдан – т;сінбеймін!

С;лулы;, жарасым бар бойы;да,
Шабытымсы;, жырым, ас;а; арманым.
Сені тану ;шін, жаным, толы;тай –
Бір ;;мыр аз, м;;гілік болу керек ма;ан!