Ти так далеко
Твій образ рідний, чистий в минуле знову нас веде, -
В ті дні, де так багато було літа, де щирі подумки буяли,
Не знали, що життя - лиш крихта, яку взяли враз обірвали.
В тих днях багато було радощів і сміху, і щирого життя твого,
Усім ти був тоді утіхою, частинкою був неба синьо-голубого.
Так часто повертаємось туди, тому що нам і досі не здається,
Тому що ти відлунням щастя ще не раз нам всім у снах озвешся.
Так близько й водночас ти зараз так уже від нас дуже далеко -
Лише щирі думки наших сердець нас з"єднуватимуть тепер.
Курличуть жалібно над нами дуже часто знов і знов сірі лелеки...
Тепер ми знаєм чітко - бувають друзі набагато кращі за людей.
61024011r
Свидетельство о публикации №116042306277