І коли болить
просто помолись.
Просто посміхнись собі крізь сльози.
Бо усе пройде.
Кожному - своє
на оцій роздовбаній дорозі.
Хтось спіткнеться знов,
хтось впаде, у кров
обідравши вщент коліна.
Я спіткнусь, впаду
Встану і піду.
Бо я не руїна.
Крізь асфальт проб'ю
паросток життя.
Виживу і проросту любов'ю.
І хай топчуть, рвуть, палять і скубуть...
Виживу!!!Навіть захлинаючись кров'ю.
коли болить...
© Copyright: Людмила Лутицкая, 2016
Свидетельство о публикации №116042205713
Свидетельство о публикации №116042205713
Рецензии