Соф я
Через деякий час зрозумілось мені.
Я на очі твої не дивилась,
І не мріяла бачить у сні.
Та коли я у смуті дурію,
Коли голос твій добрий всплива в голові,
Я на декілька тисяч зірок розкриваюсь,
Що сягають небес у пітьмі.
Я не знаю як тебе повернути,
Як помислити ,що могло з нами статися .
Тільки мрія несеться в потімки
Тільки серце не спішить забуватися.
Свидетельство о публикации №116042200383