Скучаю... Сумую...

Автор (стихи на украинском): Елизавета Бащева.
Перевод с украинского: Сергей П. Емельченков.

  Жизнь быстро-быстро так течёт,                Життя так швидко-швидко плине,
Её, к несчастью, уж ничто не остановит.         Його, на жаль, нічого не зупине,
Вот всё бы на мгновение остановить,              От би все зупинить на мить,
Хоть ненамного, – жизнь хочу просить.          Хоч трохи хочеться спочить.
    От этой спешки голова кружит                Від того поспіху мене вже нудить,
И эта спешка зверя во мне будит,                Той поспіх звіра в мені будить,
А зверем быть я не хочу,                А звіром я не хочу бути,
Я счастье лишь почувствовать хочу!               Я хочу щастя лиш відчути.
   И потому я цветок папоротника  нашла –          Я квітку папороті віднайшла,
Сама к нему пришла!                Сама до неї я дійшла,
И вот уж можно руку протянуть, его достичь,   І ось вже можна руку простягнути,
Чтоб счастье мне великое постичь,                Щоб щастя те велике осягнути,
Но вcё напрасно. Счастье уж ушло,                Та марно. Щастя вже пішло,
Хотя оно так близко, почти рядом было.             Хоч так воно вже близько і було.
   Я попыталась удержать его,                Я намагалась втримати його,
Я не хотела счастия другого!                І не хотіла мати щастя іншого,
Но словно птичка – голубок из рук,                Та ніби пташка, голуб із тих рук,
Чтоб избежать невольных мук, –                Щоби уникнути невольних мук,
Ты улетел. А я и не могла тебя остановить.        Ти полетів. А я і не могла тебе спинити.
Не мне дано – тебе вдруг изменить,                То не мені дано тебе змінити,
А я и не могу, и не хочу, я это знаю.                І я не прагну, і не хочу,
Я только тебе тихо прошепчу:                Я тільки тобі тихо прошепочу:
"Скучаю ...".                "Сумую...".