Нескорений скрипаль Лариса Семикол нова
Нескорений скрипаль
Лариса Семиколєнова
Пам’яті Мусі Пінкензона
Скрипаль - хлопчина, Пінкензонів Муся,
Таких, як він, багато навкруги.
Навіки в камені він: «Не скорюся!
А духу не здолають вороги».
Війна сім’ю застала на Кубані,
Там у шпиталі батько працював.
Лікарня – ось для нього поле брані,
Поранених від смерті рятував.
Та у в’язницю вкинули нацисти:
Він лікувати німців не схотів.
А вранці показова була чистка,
На площі всю станицю ранок стрів.
І син засуджений. Як не кричати:
- За що дитину? – батько не стерпів.
Застрелили. За ним убили й мати,
В її очах і жах, і біль, і гнів.
Та ось смичок угору враз злітає
І зазвучав «Інтернаціонал».
І гімн той гордо сили набирає,
Хоча від залпу наш скрипаль упав.
Неначе птаха, пісня та злетіла,
Сурові очі, і в кулак рука.
Струна, здавалося, іще бриніла,
Остання нота… Тиша як ріка.
Абрам – Абрамуся – Муся звали хлопчика.
Після війни на місці розстрілу Мусі Пінкензона в колишній станиці Усть-Лабинськой, що стала в 1958 році містом Усть - Лабинськом , встановили пам’ятник. Його боротьба з фашизмом тривала всього декілька секунд, а зброєю були скрипка і велика мужність… Та хіба цього мало?
Альманах. Спасибо ветеранам за победу! http://www.stihi.ru/2015/05/02/1161
Международный конкурс Болгария 2016 http://www.stihi.ru/2016/01/18/10173
Свидетельство о публикации №116042010036
Лариса Семиколенова 21.04.2016 10:48 Заявить о нарушении
Анна Лындина 22.04.2016 15:08 Заявить о нарушении