Всю дорогу снігом замело,
Я витру своє спітніле чоло.
Я витру все те що немає сенсу,
І буду чекати на своє сонце.
Сон це, чи реальність?
Хто, як не ти?
Буде малювати,
На сірих стінах квіти?
Всю дорогу снігом замело,
Вже неважливо те що було.
І неважливо те що буде,
Колись ти все одно про це забудеш.
Сон це, чи реальність?
Хто, як не ти?
Буде малювати,
На сірих стінах квіти?
Кв ти
© Copyright: Антон Щербань Индекс Планеты, 2016
Свидетельство о публикации №116041804759
Свидетельство о публикации №116041804759
Рецензии
