Одуванчики

перевод с украинского  http://stihi.ru/2014/04/24/10948




Елена Каминская7

Між дерев у саду по травиці ростуть
У  жовтеньких спідницях кульбаби.
Позбавляють весну ранньобілого сну,
І метеликів ніжністю ваблять.

У пилку крильця бджіл. Із барвистих їх тіл,
Він зсипається пудрою в квіти,
Щоб землиці краса  піднялась в  небеса,
Щоб від жовтих сестриць мліли діти.

А  дорослим у  дім -  килим з сонць,  щоб  і  їм
Милуваннями душі зігріло,
Повернуло на мить у дитинства блакить…
Малюками ж усі такі милі!

Величенькі й малі, всі кульбаби землі
Не зірвати, на щастя! Хоч трішки
У віночок вплетіть, сум та біль відпустіть,
Хай біжать по траві босі ніжки.

До природи любов – найпотрібніший шов,
Не кровить він на серці ніколи.
Між кульбабок - шляхи,  не забудьте ви їх:
Перші кроки, садочок та  школу…

****************************************

Перевод Инны Гавриловой

Меж деревьев в саду среди травки растут
Одуванчики в желтеньких юбках
И тревожат весну,не дают ей уснуть,
и целуют их бабочки в губки.

В их пыльце крылья пчёл, на тельцах ореол,
Как от пудры,полосками светит,
Чтобы мир вокруг цвёл, чтоб земли зрела соль,
Чтоб от желтеньких солнц пели дети.

Ну, а взрослым у ног путь бы солнечный лёг,
Чтоб тепло на душе у них было,
Чтобы детства глоток синевою промок...
Все детьми мы бываем так милы!

Мысли наши просты : на земле мы - цветы.
Нам бы счастья , хотя бы немножко!
Ты веночек сплети, боль -печаль отпусти,
Пусть бегут по траве босы ножки!

В нас к природе любовь- самый важный из швов:
Он на сердце лёг ниткой шелковой.
Меж цветочков пути - не забудь их пройти:
Первый шаг, детский садик и школу...

   17.04.2016г.